top of page

Психологічна служба

Завдання психологічної служби

- Забезпечувати індивідуальний підхід до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного вивчення.

- Допомагати дитині в адаптації під час переходу з однієї вікової групи до іншої.

- Забезпечити психічне здоров’я учасникам навчально - виховного процесу та корекція агресивної поведінки учнів.

- Здійснювати профілактику девіантної поведінки, формувати навички, здорового способу життя.

- Надавати консультативну психологічну допомогу вчителям, батькам, учням в системі: вчителі – учні; батьки – діти.

- Сприяти розвитку навичок спілкування, формувати толерантне ставлення до людей.

- Сприяти розвитку психологічної компетентності вчителів.

Успішність виховного процесу залежить від того, як складаються відносини між педагогами, учнями і батьками. Батьки і педагоги – вихователі одних і тих же дітей, і результат виховання може бути успішним тоді, коли вчителі та батьки стануть союзниками.

Сім’я зі школою створює той найважливіший комплекс факторів виховного середовища, який визначає успішність або неуспішність всього навчально – виховного процесу.

Сучасна сім’я розвивається в умовах якісно нової суперечливої суспільної ситуації. З одного боку, спостерігається поворот суспільства до проблем сім’ї, розробляються і реалізуються комплексні цільові програми із зміщення та підвищення її значущості у вихованні дітей. З іншого боку, спостерігаються процеси, які призводять до загострення сімейних проблем. Це, перш за все, падіння життєвого рівня більшості сімей, вирішення проблем економічного, а часом і фізичного виживання, посилило соціальну тенденцію самоусунення багатьох батьків від вирішення питань виховання і особистісного розвитку дитини. Отже, в складних сучасних умовах сім’ї потрібна систематична і кваліфікована допомога з боку школи. Процес взаємодії сім’ї і школи спрямований на активне включення батьків у навчально - виховний процес, на співпрацю з дітьми та педагогами.

Поради для підвищення самооцінки

Як же важко жити із заниженою самооцінкою. Чи вам не знати? Ви постійно перебуваєте в скутому, напруженому стані, не вірите у власні сили і постійно говорите про свої невдачі. Коли ви дивитесь у дзеркало, то неодмінно бачите тільки недоліки вашої зовнішності. Ваша спина згорблена, голова понуро дивиться вниз, на лиці постійно чимось невдоволений або ображений вираз.

Що ж, давайте спробуємо підвищити власну самооцінку. Тим більше що зробити це можна, а головне – потрібно.Звичайно, краще вам звернутися до фахівця-психолога. Але дещо вже зараз ви зможете зробити самі. Головне – повірити, і результат не змусить себе довго чекати.

1) Перестаньте порівнювати себе з іншими людьми, їх досягненнями та перемогами. Просто намагайтеся радіти успіхам інших без злості, образи чи заздрості.

2) Навіть жартома припиніть використовувати негативні висловлювання на свою адресу. Замість того щоб сказати «Який я дурень! Я невдаха! У мене нічого не вийде!», Необхідно говорити тільки позитивні речі про себе і свої здібності – «Я молодець! Я зможу з усім чудово впоратися!»

3) Якщо вас хвалять або роблять вам компліменти, не потрібно їх заперечувати і говорити у відповідь: «Що ви, нічого особливого! Ні, не варто! »Подякуйте щиро за добрі слова – більше нічого не потрібно.

4) Зверніть увагу на коло ваших знайомих. Якщо ви будете перебувати в товаристві людей, налаштованих по відношенню до вас негативно (не дають вам висловитися, або заперечують вашу думку, вважають його непотрібним), тим самим ваша самооцінка буде знижуватися. Намагайтеся якомога більше спілкуватися з людьми, від яких віє позитивом, які впевнені в собі і завжди будуть готові вас підтримати.

5) Складіть список ваших досягнень! Приміром, ви навчилися кататися на роликах, прочитали книгу, яку давно збиралися подужати, отримали права – загалом, все, що вас порадувало! До цього списку складіть список ваших позитивних якостей – ви розумний, добрий, чесний, чуйний! Перечитуйте ці списки частіше і поповнюйте їх новими записами!

Вставайте вранці з посмішкою, радійте кожному дню і пам’ятайте про те, що ви – унікальна особистість!

Поради для збереження психологічного здоров'я

Якщо ви хочете уникнути хвилювання – живіть сьогоднішнім днем.

Якщо біда крадеться за вами і зажене вас в кут, використайте магічну формулу – запитайте себе, що може статися найгіршого, якщо я не можу розв’язати цю проблему, - в думці підготуйте себе до прийняття найгіршого у випадку необхідності, спробуйте спокійно продумати заходи для поліпшення ситуації, з якою ви в думці примирилися як з неминучою.

Пам’ятайте про не відновлення нашого здоров’я, яке ми втрачаємо через хвилювання.

Заповніть свій розум думками про спокій, мужність, здоров’я, надію, адже наше життя – це те, що ми думаємо про нього.

Ніколи не намагайтеся звести рахунки з вашим ворогом, тому цим ви принесете собі набагато більше зла, ніж ворогу.

Замість того, щоб переживати через невдачі, будьте до неї готові.

Ведіть рахунок своїм вдачам, а не своїм неприємностям.

Не наслідуйте інших. Знайдіть себе і собою залишайтеся.

Коли доля дає вам лимон, спробуйте зробити з нього лимонад.

Забувайте про свої власні неприємності, намагаючись дати хоч трохи щастя іншим. Даючи добро іншим – ви в першу чергу допомагаєте собі.

Поради психолога по темі "Конфлікти"

Конфлікти – це норма життя.

Коли вам здається, що у вашому

житті немає конфліктів,

перевірте, чи є у вас пульс.

Ч. Ліксон

Конфлікт. Скільки неприємних спогадів пов'язано з цим словом. Конфлікти супроводжуються нерозумінням, образами, почуттям невдоволення, стресами, зруйнованими взаєминами… Напевне, немає такої людини, яка у своєму житті не побувала б у конфлікті, адже конфліктною є будь-яка ситуація, у якій зіштовхуються різні погляди, потреби, інтереси, цілі, бажання різних людей. Конфлікти вносять напруженість у стосунки, позбавляють нас спокою і радості, не дають можливості повноцінно працювати. А особливо прикро те, що конфлікти виникають найчастіше через дрібниці, через наше невміння спілкуватись, небажання зважати на потреби інших.

Але конфлікти можуть мати і позитивні наслідки, якщо вони є конструктивними і вирішуються шляхом мирних переговорів без сварок, бійок, крику, взаємних образ. Тоді вони допомагають розв'язати наболілі проблеми, прийти до спільного найкращого рішення.

Психологи розрізняють 5 типових форм поведінки у конфліктних ситуаціях:

Уникання, або відхід від конфлікту (намагання його не помітити) – це такий тип поведінки, коли на проблему просто не звертають увагу. Суть поведінки відображають приказки: «Не буди лихо, доки тихо», «Не чіпай, бо вламається». Уникання цілком виправдане тоді, коли напруженість у ситуації занадто велика і необхідно її знизити, або джерело розбіжностей несуттєве.

Боротьба або конкуренція – це такий тип поведінки, коли одна сторона завзято відстоює свої позиції і не враховує інтереси опонента. Зміст такої поведінки характеризують приказки: «Переможців не судять», «Сильний завжди правий». Цей тип поведінки найчастіше призводить до ускладнень конфлікту.

Поступливість або пристосування – тип поведінки, орієнтований на максимальне задоволення інтересів опонента, згладжування суперечностей на шкоду своїм інтересам. Зміст такої поведінки втілюють приказки: «Мир за будь-яку ціну», «Нехай буде гречка, аби не суперечка». Ця позиція доречна, коли потрібно зберегти добрі стосунки з іншою людиною, а привід конфлікту не значний; або результат набагато важливіший для іншої сторони, ніж для вас.

Компроміс – тип поведінки, який забезпечує часткове задоволення у конфлікті як власних інтересів, так і інтересів іншої сторони, що досягається за такої умови: «Я поступлюся тобі в чомусь, а ти мені в іншому». Зміст такої поведінки формулюється за допомогою приказок: «Краще півхліба, ніж нічого», «Поганий мир кращий за добру сварку»

Співробітництво – тип поведінки, який забезпечує максимальне задоволення як власних інтересів, так і інтересів іншої сторони. Зміст такої поведінки характеризують приказки: «Одна голова добре, а дві – краще», «Те, що добре для Вас, добре і для мене». Результатом цієї поведінки є повне вирішення конфліктної ситуації. Цей тип поведінки у конфлікті є найкращим .

Для спільного виходу з конфлікту бажано дотримуватися наступних умов:

відокремити реальні причини конфлікту од формального приводу;

зосередити увагу на проблемах, а не на особистих емоціях;

діяти за принципом «тут і зараз», не згадуючи інші події і факти;

створити обстановку рівної участі усіх сторін у вирішенні конфлікту;

говорити тільки за себе, не висловлювати здогадки про думки інших ;

уміти слухати й чути іншого;

поважно ставитися до особистості опонента, говорити про факти й події, а не про особистість співрозмовника;

створити клімат взаємної довіри і співпраці.

2024-2025 н.р.

bottom of page